Хто на сайті

На даний момент 13 гостей на сайті

Лічильник відвідувань

Flag Counter

Банер
Рекомендації щодо проведення комплексу весняно-польових робіт у Теплицькому районі Вінницькій області в умовах 2018 року
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Особливості ранньовесняного догляду за посівами озимої пшениці. В умовах району озима пшениця є головною зерновою продовольчою культурою. Осінь 2017 року за гідротермічним режимом в цілому була сприятлива для отримання сходів цієї культури.

Разом з тим, рясні вересневі та невеликі, але часті жовтневі дощі істотно стримували строки сівби, особливо за розміщення пшениці після пізніх попередників, збирання, яких співпадало в часі із сівбою, а збирання затримувалося через дефіцит погожих днів. Так, протягом жовтня кількість днів із сонячною інсоляцією склала 3 – 4 за багаторічної норми 15 – 18, а середньодобова температура першої декади  +8,10 С за норми +9,40 С.

Це істотно стримувало появу сходів, а жорсткий дефіцит ФАР – ріст і розвиток рослин на перших етапах органогенезу через обмежений фотосинтез. В результаті, майже третина посівів завершили осінню вегетацію у фазі 2 – 3 листків без вузла кущіння і вторинної кореневої системи.

Моніторинг відрощування монолітів показав, що станом на початок березня перезимівля посівів пшениці озимої пройшла нормально. Істотного ураження рослин морозами та іншими факторами зими, а також зрідження густоти не встановлено. Танення снігового покриву, який на початок потепління становив 20 – 40 см, а також розмерзання орного шару ґрунту відбувається поступово, що сприятиме поповненню ґрунтової вологи.

Разом з тим, відновлення весняної вегетації у порівнянні із попередніми роками очікується значно пізніше, що може внести істотні корективи в технологію весняного догляду за посівами.

 Підживлення посівів.

Не дивлячись на великий практичний досвід та численні наукові дослідження проведення ранньовесняного підживлення пшениці озимої залишається предметом дискусії серед широкого кола виробникічників з точки зору як строків його проведення, так і форм та доз азотних добрив.

Головним критерієм оптимального підходу до вирішення цієї проблеми на сьогодні залишається теорія органогенезу пшениці озимої, розроблена Ф.М. Куперман та іншими вченими у другій половині минулого століття, за якою система азотного живлення має бути максимально адаптованою до кожного конкретного етапу органогенезу. Практика показала, що принципи такого підходу є актуальними і тепер.

Разом з тим, слід зазначити, що за період з часу запровадження у виробництво інтенсивної технології вирощування пшениці озимої в агроценозах Лісостепу правобережного відбулись кардинальні зміни природного та техногенного походження, суть яких в концентрованому вигляді полягає в істотному зростанні дефіциту вологозабезпечення на найвідповідальніших етапах органогенезу. Результатом цих змін є значно пізніша поява сходів з усіма негативними наслідками, а упродовж останніх п’яти років три із них характеризувались істотним недобором і річної суми опадів.

За таких умов, значення азотних добрив в системі мінерального живлення пшениці озимої на перших етапах органогенезу різко зростає.

Недовнесення необхідної дози азоту у перше підживлення матиме більш негативний вплив на формування фази кущіння на таких посівах, ніж його перевищення понад розрахункову норму. Дослідженнями встановлено, що дефіцит нітратних форм азоту на час відновлення весняної вегетації неможливо буде повною мірою компенсувати наступними підживленнями, в той час як їх надлишок система – рослина – ґрунт відрегулює сама.

Передовий досвід вирощування пшениці озимої в районі упродовж останніх років свідчить, що на сірих опідзолених ґрунтах зони нестійкого зволоження господарства, які отримують врожайність зерна понад 7 т/га вносять підвищені дози азоту, з яких не менше половини – у перше підживлення.

Разом з тим, такі ґрунти дуже чутливі до внесення добрив і в структурі ґрунтового покриву регіону становлять біля 30%. Позитивна реакція рослин на підживлення є високою, а ранньовесняний дефіцит азоту буде набагато більш відчутним на рівні врожайності ніж на чорноземних ґрунтах навіть на досить розвинутих посівах.

Збільшення доз азоту у першому підживленні на всіх типах ґрунтів, особливо актуальне за розміщення пшениці озимої після попередників, які пізно звільняють поле і виносять із ґрунту велику кількість вологи і поживних речовин (соняшник, кукурудза, соя). В той же час, серед частини виробничників існує точка зору, згідно з якою соя, фіксуючи біологічний азот, збагачує ним ґрунту, що дозволяє економити азотні добрива.

За різними оцінками, з однією тонною насіння із ґрунту виносить від 70 до 85 кг мінерального азоту, або з урожаєм 3 т/га  - відповідно біля 230 кг/га. В той же час, у ґрунті із рослинними рештками залишається 50 – 60 кг/га азоту, який в ходить до складу органічних сполук і до їх повної мінералізації є тимчасово недоступним для кореневої системи пшениці, що не тільки не дозволяє зменшити рівень азотного живлення пшениці на час відновлення весняної вегетації, а навпаки – обумовлює необхідність його підвищення, особливо за розміщення пшениці після пізньостиглих сортів сої.

Існує також точка зору, згідно з якою при плануванні системи азотного живлення слід враховувати розширення ринку продовольчого зерна у країни Євросоюзу, де існують обмеження вмісту у продукції нітратів. Однак слід зазначити, що головним якісним показником продовольчого зерна пшениці є вміст білку, який прямо залежить від рівня азотного живлення. На відміну від інших культур (овочевих, плодово-ягідних тощо) пшениця добре регулює трансформацію азоту в кінцеву продукцію, що робить накопичення надмірних його нітратних форм у зерні малоймовірним навіть за внесення високих доз азотних добрив.

На чорноземних ґрунтах з високим рівнем природної родючості ефективність азотних добрив істотно знижується, а ризик їх непродуктивних втрат за внесення високих доз – зростає, оскільки форма NO3 знаходиться у ґрунтовому розчині і легко вимивається як у вертикальному, так і горизонтальному напрямі на схилах, забруднюючи довкілля. При цьому слід користуватись результатами агрохімічного аналізу на час, що безпосередньо передує підживленню.

Однак дослідження показують, що за пізньої появи сходів пшениці озимої і відсутності в рослин на час відновлення весняної вегетації вторинної кореневої системи підвищення нітратних доз азоту у першому підживленні є доцільним і на таких ґрунтах, тоді як їх дефіцит негативно позначиться на подальшому росту і розвитку рослин.

За неможливості своєчасного першого підживлення, обумовленої тривалим таненням високого снігового покриву та відсутності традиційного стану мерзлоталого ґрунту, а також високої ймовірності промивання з орного шару нітратних форм азоту істотно зменшити ризики його дефіциту дозволяє внесення в ґрунт при сівбі повної норми карбаміду. Це дасть можливість пролонгувати дію доступних форм азоту, які будуть поступово вивільнятись під дією уробактерій з амідних форм, у продовж всієї вегетації.

    Враховуючи стан посівів, третина яких є у фазі шильця – 2 – 3 листків і не мають вторинної кореневої системи, доза азоту у першому підживленні має бути достатньою, а дія його – максимально швидкою.

Для отримання такого результату найкращий варіант – застосування аміачної селітри, яка містить 50% нітратної форми (17 кг в 100 кг добрива), що не зв’язується ґрунтовим вбірним комплексом і швидко засвоюється рослиною. Крім того, нітрати сприяють засвоєнню із ґрунту магнію – вкрай необхідного для нормального процесу фотосинтезу.

Доза азоту має бути диференційована в залежності від стану розвитку рослин, попередника, рівня родючості ґрунту для кожного поля окремо, однак, враховуючи специфіку нинішнього стану посівів вона має бути не менше 60 – 70 кг/га діючої речовини. Така норма обумовлена не тільки слабким фізіологічним станом частини посівів, але й тим, що запаси наявної вологи можуть бути швидко втрачені, значно ускладнюючи ефективність наступних підживлень.

Завдяки високій рухливості нітрат-іонів добру ефективність за першого підживлення забезпечують також натрієва – NaNO3 та кальцієва – Са(NO3)2 селітри, які за вмістом нітратного азоту майже не поступаються аміачній селітрі та знижують гідролітичну кислотність ґрунту.

На нейтральних за реакцією ґрунтового розчину ґрунтах непогані результати дає підживлення сульфатом амонію – (NH4)2SO4, який містить 20,5 – 21,0% амонійного азоту.

Окрім азоту сульфат амонію в своєму складі містить 24% сірки, яка входить до ряду білків рослин і тварин. Амонійна форма азоту сульфату амонію, добре фіксується ґрунтовими колоїдами, не вимивається при надмірній кількості опадів, тому його вигідно використовувати на зрошуваних полях. Застосування сульфату амонію суттєво знижує накопичення нітратів рослинами. Ефект від його внесення досить значний в разі застосування його на типових чорноземах, сіроземах і за додаткового внесення вапна на дерново-підзолистих ґрунтах. Найбільший ефект від застосування добрива спостерігається при локальному внесенні на певну глибину орного шару, за такої технології втрати азоту мінімальні, а доступність його рослинам підвищується.

Важливим застереженням має бути застосування карбаміду, що містить амідну форму азоту: його слід вносити із заробкою в ґрунт, або у вигляді розчину. В разі якщо, цей вид добрива розкидати по поверхні сухого ґрунту, вуглекислий амоній, який утворюється в результаті діяльності уробактерій, швидко трансформується в бікарбонат амонію з виділенням газоподібного аміаку який швидко буде втрачено, втрати можуть сягати 70%.

Нинішньої весни за наявності значної кількості слабких посівів, які вкрай потребують підживлення, склались досить несприятливі умови для його проведення. Так, потужний сніговий покрив висотою понад 20 см на більшості території регіону тримався майже до середини березня, що істотно стримувало внесення азотних добрив по ньому через високу ймовірність їх непродуктивних втрат шляхом горизонтального перерозподілу, особливо – на схилах. Стрімке сходження снігового покриву в результаті наростання температури одночасно супроводжувалось зменшенням тривалості стану мерзлоталого ґрунту, який би давав можливість проходу агрегату, а із повним зникненням снігу такий стан на більшості території області вже майже не спостерігався навіть у передранкові години.

Це внесло серйозні корективи у традиційну схему підживлення пшениці озимої і є на сьогодні проблемою. Якщо за умов, що склалися, підживлення по мерзлоталому ґрунту провести не вдалось, його слід робити негайно при настанні фізичної стиглості ґрунту, яка дасть можливість проходу агрегату по технологічних коліях. При цьому слід враховувати, що втрати азоту за розкидання гранул по поверхні ґрунту усіх видів селітр є мінімальними, а швидкість засвоювання амонійної форми аміачної селітри ґрунтовим вбірним комплексом та нітратної усіх видів селітри ґрунтовим розчином залежатимуть від запасів вологи у верхньому шарі ґрунту. Тому цю роботу слід виконати максимально швидко, щоб не допустити надмірного пересихання ґрунту.

Комплексним азотним добривом є рідкі добрива КАС. Це водний розчин різних азотних добрив (35,4% карбаміду, 44,3% селітри, 19,4% води, 0,5% аміачної води). КАС не містить в своєму складі вільного аміаку, проте наявність амонійної форми передбачає мінімальне загортання цього добрива. Собівартість азоту в КАС нижча, оскільки втрати його при внесенні не перевищують 10% порівняно з гранульованими добривами, де втрати можуть сягати 30 – 40%. Внесення КАС більш технологічне. Рідкі добрива вносяться рівномірніше і не потребують затрат ручної праці при перевантаженні. Застосування КАС добре компонувати з одночасним внесенням пестицидів та мікроелементів в бакових сумішах.

Норми внесення КАС також залежать від попередника, строку та способу внесення, погодних умов. Кількість внесеної діючої речовини в цей період коливається в межах 30 – 40 кг/га. Якщо в цей період температура не перевищує 10?С, розчин можна не розбавляти. В залежності від фізіологічного стану рослин дозу азоту доцільно змінювати. Друге підживлення проводиться разом із засобами захисту рослин, регуляторами росту в період виходу в трубку. При цьому одинарна доза азоту не повинна перевищувати 30 кг/га діючої речовини. В друге підживлення на озимих зернових культурах розчин КАС необхідно розбавляти водою в співвідношенні 1:2, а при сумісному внесенні з пестицидами та мікроелементами – 1:3 або 1:4 для зниження ризику опіків посіву.

КАС доцільно застосовувати також коли запаси продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту стрімко зменшуються, а температура повітря при цьому як було сказано вище не перевищує  +10°С (але не нижче від 0°С).

Враховуючи ситуацію, що складається сьогодні, дієвим заходом підвищення урожайності та отримання якісної продукції є застосування  комплексних  мікродобрив  на  халатній основі 

 За даними Центру наукового забезпечення АПВ Вінницької області застосування цих мікродобрив в позакореневих підживленнях підвищує урожайність зерна на 10 – 15%, вміст білку в зерні на 0,9 – 1,4%, клейковини на 2,5 – 4,8%. Вони містять, як макро- – (NРК), так і мікроелементи (бор, цинк, марганець, молібден, мідь тощо), які підвищують активність ферментативних систем у рослинному організмі. Стимулюють біохімічні процеси, поліпшують фотосинтетичну діяльність рослин, що сприяє повнішій реалізації потенціалу їх продуктивності.

За внесення підвищених доз азоту необхідним заходом покращання процесів весняного розвитку рослин є застосування регуляторів росту

Необхідність та строки проведення другого підживлення  визначаються густотою рослин, їх розвитком: воно має бути проведене у період між закінченням третього (кущіння) – початком четвертого (початок виходу в трубку) етапів органогенезу; а також, наявністю у верхніх шарах ґрунту достатніх запасів продуктивної вологи. При недостатніх запасах перевагу надають локальному прикореневому підживленню. Проводять його за допомогою зернових сівалок вздовж посівів. За такого способу внесення добрива потрапляють у зволожений ґрунт у зоні розташування кореневої системи, при цьому одночасно відбувається аерація та розпушування ґрунту, видаляються відмерлі рештки та частково знищуються бур'яни, поліпшується фітосанітарний стан ценозу. Особливо це важливо за швидкого підсихання ґрунту. Доза внесення азоту має бути диференційованою в залежності від стану посівів, а також від дози азоту внесеного при першому підживленні, і може коливатись від 30 до 60 кг/га д. р. Сумарну дозу азоту розраховують виходячи із запасів мінерального азоту в ґрунті, стану посівів та рівня запланованої урожайності.

 

Система захисту посівів

Затяжний та вологий період осінньої вегетації обумовив також певний вплив на формування видового складу бур'янів в посівах пшениці озимої. Достатня кількість тепла у другій половині жовтня та листопада стимулювала ріст та розвиток зимуючих видів. З настанням тепла та за достатньої вологості ґрунту, а також слабку біологічну конкуренцію посівів пшениці озимої в умовах нинішньої весни ймовірна поява багатьох видів бур'янів за відносно короткий проміжок часу. Відтак економічно-обґрунтованим буде внесення гербіцидів за появи максимальної кількості сегетальної рослинності з метою ліквідації її шляхом однократного внесення препаратів. При цьому доцільним буде застосування гербіцидів з двома діючими речовинами. Якщо температурний режим буде недостатнім (або різкі перепади його протягом доби) добрі результати забезпечує застосування суміші гербіцидів на основі сульфонілсечовини та гормональних препаратів в половинних дозах.

Значення боротьби з бур'янами в умовах цієї весни різко зростає, оскільки конкурентоздатність посівів пшениці озимої є надзвичайно слабкою. Разом з тим, за умов, що склались, слід очікувати додатково 30 – 35% до кількості осінніх сходів зимуючих і ранніх ярих бур’янів.

За даними Центру наукового забезпечення, 100 грамів сирої маси рослин бур’янів на 1 м2 виносить із ґрунту до 10 кг/га NPK.

За присутності у посівах озимих, зимуючих і ярих злакових бур’янів доцільно провести обробіток посівів баковою сумішшю одного зі згаданих вище препаратів у поєднанні з Пумою Супер, Аксіалом або іншими ефективно діючими грамініцидами. Основною вимогою є застосування бакової суміші за температури вище +10? С.

Вибір гербіциду залежить у першу чергу, від видів бур’янів на кожному конкретному полі, але за такої ситуації, яка склалась в умовах поточного року, перевагу слід надавати препаратам з відносно широким спектром дії, а також тим, які ефективно працюють за відносно низьких температур повітря (вище +5? С).

Однією із особливостей слабких посівів, які в загальній структурі складають цієї весни до 30% є їх недостатня фізіологічна стійкість до хвороб. Відтак надзвичайно актуальним буде повсякденний моніторинг за фітосанітарним станом з метою недопущення запізнення з обробітком фунгіцидами.

Слід зазначити також, що фітосанітарний стан посівів зернових культур в останні роки в ряді господарств, особливо, фермерських значно погіршився. Це зумовлено загальним зниженням рівня агротехніки, спрощенням технологій, запровадженням повторних посівів окремих культур, скорочення обсягів застосування хімічних і біологічних засобів захисту рослин. Інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур через невиконання у всій повноті складових регулювання чисельності шкідливих комах і розвитку збудників хвороб, не забезпечують запроектованої ефективності. Крім того, постійно змінюються агрокліматичні умови і природні еволюційні процеси в популяціях збудників хвороб, що збільшує їх генетичну і трофічну різноманітність. Все це посилює шкідливість хвороб, в тому числі і тих, які за доброго фізіологічного стану рослин пшениці озимої інтенсивного розвитку не набували.

Рекомендовані препарати для захисту пшениці озимої від шкодочинних об’єктів. Гербіциди.

Назва препарату

Діюча речовина

Норма внесення, кг/га

Агрітокс в.р.

2-метил-4-хлорфеноксиоцтова кислота у формі солей диметиламіну, натрію та калію, 500 г/л

1,0 – 1,5

Агромаркс 75

МЦПА у формі диметиламінної солі, 750 г/л

0,8 – 1,0

Адор 750

Трибенурон-метил 750 г/л

0,02 – 0,025

Аксіал 045 ЕС

Піноксаден, 45 г/л

1,0

Альфа-Дикамба, РК

Дикамба, 480 г/л

0,2 – 0,3

Альфа-Стар, в.г.

Трибенурон-метил , 750 г/кг

0,02 – 0,025

Аркан 75 Wg, в.г.

Амідосульфурон, 750 г/кг

0,02

Гранстар Голд 75, в.г.

Трибенурон-метил, 750 г/кг + тифенсульфурон метил 187,5 г/кг

0,02 – 0,025

Гроділ Максі Оd

Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфуронметил натрію, 25 г/л + антидот мефенпір-диетил, 250 г/л

0,09 – 0,11

Дербі  175

Флуметсулам, 100 г/л + флора сулам, 75 г/л

0,05 – 0,07

Діален Супер 464 Sl

2,4-Д диметиламінна сіль, 344 г/л + дикамба диметиламінна сіль, 120 г/л

0,8

Калібр 75

Трибенурон-метил, 250 г/кг + тифенсульфурон-метил, 500 г/кг

0,03– 0,06

В умовах 2018 року окрім хвороб, що обумовлюються облігатними паразитами (борошниста роса, види іржі та сажок) цілком ймовірним є істотне ураження посівів септоріозом листя та колосу, альтернаріозом, гельмінтоспоріозом, фузаріозом колосу, а також пліснявінням насіння ярих культур, а гороху та сої, крім того – асхокітозом. При цьому, слід мати на увазі, що гриби роду фузаріум та гельмінтоспоріум є ще й активними збудниками кореневих гнилей для розвитку, яких складаються сприятливі умови.

Тривалий та вологий вегетаційний період осені 2017 року, сприятиме ранній появі такої небезпечної як борошниста роса. Нагадаємо, що конідіальне зараження патогеном може проходити при температурі від 0 до +200 С і відносній вологості повітря від 50 до 100%. Відтак, з підвищенням температури інкубаційний період скоротиться до 4 – 5 днів, що може обумовити масове ураження посівів.

Враховуючи вищезазначене, переважати має превентивне (упереджувальне) внесення фунгіцидів, що забезпечують ефективність за понижених добових температур. Асортимент препаратів при цьому має відповідати родовим та видовим особливостям патогенів, які однак, мають бути уточнені в конкретних умовах весни, поля попередника тощо.

При застосуванні фунгіцидів важливо не запізнитись із строками їх внесення, враховувати критичну фазу розвитку хвороби.

Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії. Рекомендовані фунгіциди для захисту посівів озимих колосових культур наводиться в таблиці .

 

Рекомендовані препарати для захисту пшениці озимої від шкодочинних об’єктів. Фунгіциди: Триазоли та триазоли+стрибілоріни

Назва препарату

Діюча речовина

Норма внесення, кг/га

Абакус мк.е

Піраклостробін 62,5 г/л + епоксиконазол 62,5 г/л

1,25 – 1,75

Аканто Плюс 28

Пікоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л

0,5 – 0,75

Амістар Екстра 280 Sc

Азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л

0,5 – 0,75

Амістар Тріо 255 Ес

Азоксістробін, 100 г/л + пропіконазол, 125 г/л + ципроконазол, 30 г/л

1,0

Альто Супер 330 Ес

Ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л

0,4 – 0,5

Імпакт Т

Флутриафол, 75 г/л + тебуконазол, 225 г/л

1,0

Імпакт 25 Sc

Флутриафол 250 г/л

0,5

Імпакт 500

Флутриафол, 500 г/л

0,25

 

За співпадання термінів оброблення посівів проти хвороб, шкідників, або бур’янів можна застосувати бакові суміші. Але, з урахуванням нинішнього стану посівів, слід пам’ятати, що до складу бакових сумішей не повинно входити більше 4–х діючих речовин препаратів включаючи добрива.

Ріпак озимий. Понад 90% посівів цієї культури за результатами відрощування монолітів знаходяться в доброму стані. ріпаку озимого.

Першочерговим на сьогодні є моніторинг усіх посівів цієї культури з метою встановлення їх фізіологічного стану та планування подальшого догляду за рослинами, що перезимували.

За встановлення густоти слід мати на увазі: якщо густота посівів сортів вітчизняної селекції становить 35 шт./м2, то такі посіви слід залишити. Сучасні гібриди можуть  формувати врожайність на рівні 2,0 – 2,5 т/га навіть за густоти 25 шт./м2 та відповідного догляду за посівами у весняно-літній період.

Передвесняний період і частково весняний для рослин ріпаку є одним із найвідповідальніших. Швидке наростання позитивних температур може призвести до скорочення міжфазних періодів культури, тому обов’язковим є ранньовесняне підживлення азотними добривами.

Вносити азотні добрива необхідно якнайраніше, з тією метою, щоб використати умови короткого дня для вегетативного розвитку ріпаку озимого. У першу чергу необхідно провести підживлення ослаблених посівів з разовою нормою внесення азоту – 100 – 110 кг/га. Під цю культуру можна використовувати всі форми і види азотних добрив: аміачну селітру, сечовину, КАС, сульфат амонію тощо, але перевагу надавати тим, що містять нітратну форму, а також сірку (сульфат амонію).

По мірі генеративної диференціації у рослин ріпаку виникає подальша потреба в азоті, тому внесення другої дози азотних добрив за необхідності можна провести на початку фази стеблування. 

Величина другої дози визначається як різниця між загальною кількістю азоту, який внесено, і величиною першої дози. Особливу увагу слід приділити пізнім посівам ріпаку озимого, оскільки для слабких, недостатньо розвинених рослин весняний період може бути критичним. Недостатньо розвинена коренева система не в змозі компенсувати втрати рослиною вологи за чергування плюсових (денних) та мінусових (нічних) температур, які за прогнозом ймовірні з 10 по 16 березня. Слабкі посіви, інколи не можуть витримати такої різкої зміни температурного режиму і гинуть. Ризик  зрідження посівів через вказані причини значно зростатиме в умовах дефіциту продуктивної вологи, який на сьогодні у верхніх шарах ґрунту є малоймовірним.

З метою послаблення негативного впливу несприятливих погодних умов на формування продуктивності ріпаку, високоефективним є внесення разом із засобами захисту мікродобрив типу Нановіт, вуксал, еколист, Реаком, Нутрівант та інших, що у своєму складі мають необхідну кількість мікроелементів у доступній для ріпаку формі, щоб забезпечити ними рослину в окремі періоди вегетації. За низької забезпеченості ґрунту в підживлення вносять не менше двох найдефіцитніших мікроелементів згідно картограми. Найдоцільніше застосовувати їх у фазі бутонізації у позакореневе підживлення спільно з обприскуванням проти шкідників.

Для боротьби з бур’янами в посівах ріпаку озимого ефективним є внесення наступних гербіцидів. Проти однорічних та багаторічних дводольних бур’янів: Галера (0,3 – 0,35 л/га), Лонтрел Гранд (0,12 – 0,2 л/га) та ін.. Проти злакових: – Зеллек Супер (0,5 – 1,0 л/га), Фюзілад Форте (0,5 – 1,0 л/га), Тарга Супер (1 – 3 л/га) та інші.

Майже щороку ріпак сильно пошкоджується шкідниками. Проти прихованохоботників, капустяних блішок, ріпакового квіткоїда слід використовувати такі інсектициди: Біскайя (0,25 – 0,40 л/га), Нурелл Д (0,6 л/га), Фастак (0,1 – 0,15 л/га) та ін.

Для боротьби з такими хворобами як фомоз, пероноспороз, склеротиніоз, сіра гниль та ін. використовують: Фолікур (0,5 – 1,0 л/га), Амістар Екстра (0,75 – 1,0 л/га), Піктор (0,5 л/га), Карамба (0,75 – 1,25 л/га) та ін. Поряд з цим внесення Карамби та Карамби турбо навесні сприяє не тільки зниженню ураження посівів хворобами, але й підвищенню стійкості посівів до вилягання, оскільки препарат діє як регулятор росту.

З відновленням вегетації на всіх посівах необхідно провести ретельне обстеження на наявність мишовидних гризунів. Оскільки економічного порогу шкідливості за цим видом шкідників не існує, знищення його потрібно організовувати за будь-якої кількості колоній на одиниці площі.

Аналогічна ситуація склалась на сьогодні і з посівами ячменю озимого. Є спорадичні повідомлення про загибель цієї культури в окремих районах області. Причиною її є різке зниження температури (до -200 С) 7 – 8 січня за відсутності снігового покриву, яка саме частина посівів збереглась на час відновлення весняної вегетації на разі достеменно невідомо.

Там, де рослини ячменю озимого зберегли життєздатність, догляд за ними має бути рівнозначним догляду за пшеницею озимою. При цьому важливо зберегти наявну ґрунтову вологу, забезпечити рослини достатнім азотним живленням, своєчасно обмежити негативний вплив бур'янів, шкідників та хвороб. Актуальним буде також застосування стимуляторів росту та мікродобрив.

 Обробіток ґрунту під ярі культури.

Не дивлячись на те, що осінь 2017 року була дощовою, а сніговий покрив зими 2017 – 2018 років був достатнім наявні на сьогодні запаси продуктивної вологи у метровому та, особливо, в орному шарі ґрунту можуть бути швидко втрачені за умови стрімкого наростання температури, а також існуючого дефіциту глибинної вологи, який сформувався через недобір опадів за останні три роки. А тому в основі концепції ранньовесняного обробітку ґрунту має бути максимальне збереження наявної вологи та продуктивне її використання. Відтак слід ретельно зважити всі можливі варіанти майбутнього обробітку і вибрати ті із них, необхідність в яких в конкретному технологічному процесі є очевидною.

В умовах різкого зростання цін на енергоносії надзвичайно велике значення матимуть енергозберігаючі технології. Глибина обробітку, кратність проходження агрегатів, розрив у часі між ними мають бути мінімалізовані. Для цього актуальним буде  застосування широкозахватних знарядь та комбінованих агрегатів, які поєднують операції по розпушуванню, вирівнюванню й ущільненню ґрунту, що є ефективним не лише в збереженні вологи, дотриманні оптимальних строків сівби, але й у плані ресурсозбереження внаслідок економії трудових, енергетичних і матеріально-технічних ресурсів.

Весняний обробіток починають за настання фізичної стиглості ґрунту. Проведення обробітку до настання фізичної стиглості викликає переущільнення, а затримка – до надмірного висушування насіннєвмісного шару.

В умовах весни 2018 року має бути диферційований підхід до такого агрозаходу як ранньовесняне боронування (закриття вологи). Там, де передпосівна культивація є мілкою (3 – 4 см), а ширина агрегату достатньою, від попереднього боронування можна відмовитись з метою економії часу та ресурсів. Там, де втрати продуктивної ґрунтової вологи є неминучими, а строки сівби культури дещо пізніми, закриття вологи є доцільним. Крім того, якісне і своєчасне виконання цієї операції дає можливість істотно зменшити обсяги передпосівної культивації в разі, якщо це не буде суперечити технологічних вимогам культури (мається на увазі сівба безпосередньо після боронування зябу). Разом з тим, якісне боронування з високою продуктивністю праці можливе там, де відсутні значні рослинні рештки попередньої культури.

Будь-яка ранньовесняна культивація, особливо глибока, призведе до пересихання верхнього шару ґрунту і блокування проростання в ньому бур’янів, що значно обмежить їх знищення механічним способом у фазі проростків («ниточки»), а їх сходи співпадають зі сходами культури, що вимагатиме додаткового внесення гербіцидів.

Основне знаряддя для передпосівного обробітку за сучасних умов – комбіновані агрегати, які дають можливість виконати одночасно декілька технологічних операцій.

При виборі способів підготовки ґрунту під ранні ярі, у тому числі просапні (соняшник, кукурудза) слід орієнтуватись також на наявні сівалки. Конструкції сучасних посівних комплексів для «прямої» сівби типу Флексі-Коіл, Солітер, Грейт-Плейнз, АТД та ряд інших обладнанні удосконаленими високотехнологічними сошниками і не вимагають попередньої підготовки поля із застосуванням складних агрегатів. Кількаразовий обробітку грунту в умовах цієї весни має бути мінімалізований аж до повного його виключення. Крім можливої економії часу головним залишається їм притаманний волого- і ресурсозберігаючий ефект.

 

Догляд за посівами.

 Післяпосівний догляд за посівами ярих культур – це перш за все контроль забур’яненості за допомогою гербіцидів. Ефективним може бути і механічний догляд за посівами. Це звичайно до- і післясходові боронування, міжрядні обробітки просапних, пригортання. Тривалий час наголошувалось на агротехнічних заходах як елементі покращання водного і повітряного режимів ґрунту. Однак сучасні дослідження свідчать про те, що у переважній більшості випадків механічний догляд – це спосіб знешкодження бур’янів і застосування його визначається організаційними й економічними умовами.

Однак, дефіцит вологи і надмірна вартість енергоносіїв обумовлюють певну регламентацію способів механічного догляду. За внесення гербіцидів з високою ефективністю, він може бути мінімалізований. У будь-якому випадку слід буде рахувати економічний ефект від проведення даного агрозаходу.

Удобрення.

Під ярі зернові культури вносять повне добриво, в якому важливе значення має азот, дози якого слід диференціювати залежно від ґрунтової відміни, попередника і, особливо, його удобрення. Доза внесення азоту на високому агрофоні має становити 45 – 60 кг/га д. р. Після проблемних попередників та на ґрунтах з відносно низькою родючістю її підвищують до 60 – 80 кг/га д. р. При цьому, на відміну від озимих культур, 50% загальної дози азоту під ярі культури необхідно обов'язково внести до сівби. Але за вищезазначених умов цього року доцільно буде сумістити локальне внесення добрив із сівбою. Нагадаємо при цьому, що додаткові втрати вологи, за внесення добрив під культивацію обмежать ефективність як добрив, так і протруйників насіння, особливо тих, що містять тебуконазол.

За узагальненими результатами досліджень наукових установ Лісостепу на родючих ґрунтах (чорноземи, темно-сірі та ін.) під ярі зернові культури після кращих попередників необхідно вносити  N45 – 60P45 – 60К45 – 60. На бідніших ґрунтах (дерново-підзолисті, світло-сірі тощо) дозу добрив збільшують до N60 – 90P60 – 90K60 – 90. Високопродуктивні, чутливі до добрив і стійкі до вилягання сорти ярої пшениці забезпечують максимальні врожаї з підвищенням дози до N90 – 120P90K90.

Особливу увагу слід звернути на удобрення кукурудзи. Досвід минулих років показує, що за внесення мінеральних добрив перед сівбою на глибину передпосівної культивації різко знижує ефективність добрив через стрімке пересихання верхнього шару ґрунту. В умовах цієї весни там, де добрива не внесено з осені під основний обробіток ґрунту їх потрібно внести задовго до сівби під глибоку культивацію, як тільки це дозволить зробити фізична стиглість ґрунту.  Для цього краще використати рідкі добрива – КАСи, РДК, аміачну воду.

За вирощування пивоварного ячменю, а також при підсіванні багаторічних бобових трав дозу азотних добрив зменшують на 25 – 30%. Вона не повинна перевищувати після удобрених просапних культур N30, а після інших попередників – N60.

За нестачі добрив та їх високої ціни ефективне використання поживних речовин забезпечується припосівним локальним внесенням комплексних добрив у дозах 32 – 48 кг/га NPK, які забезпечують найвищу окупність елементів живлення урожаєм. Коефіцієнти використання поживних речовин порівняно до основного внесення подвоюються.

За нестачі мікроелементів в ґрунті їх вносять при підготовці насіння до сівби або під час вегетації обприскують посіви.

 Строки сівби.

Ранні ярі зернові є холодостійкими культурами, тому їх слід сіяти у ранні строки, як тільки дозволяє стан ґрунту. Критерієм початку сівби є фізична стиглість ґрунту, коли досягається якісне його кришення при обробітку. Запізнення з сівбою за оптимальних умов зволоження зумовлює недобір урожаю 0,1 – 0,5 т/га на кожен день запізнення, а за посушливої весни він може зростати. Особливо негативно реагують на запізнення з сівбою овес, пшениця яра, горох, вика.

 Норми висіву.

За узагальненими даними наукових установ, оптимальними нормами висіву ячменю ярого є 4,0 – 4,5 млн. шт./га, пшениці ярої – 5,0 – 5,5 млн. шт./га, вівса – 4,5–5,0 млн. шт./га, тритикале ярого – 5,5 – 6,0 млн. шт./га, гороху – 1,1 – 1,2 млн. шт./га.

За умови дотримання всіх вимог агротехніки (якісний передпосівний обробіток, оптимізація мінерального живлення, якісна підготовка насіння, сівба в оптимальні строки) норму висіву ячменю ярого і пшениці можна знижувати до 4,0 – 4,5 млн. схожих насінин на 1 га. Враховуючи зміну погодних умов, її доцільно коригувати. Меншу норму використовують за сівби в оптимальні строки на родючіших ґрунтах, після добре удобрених попередників і за достатнього зволоження, а за інших умов її збільшують. Загущення посівів більше 6,0 млн./га за всіх умов недоцільне і не підвищує врожайності.

 

Захист посівів ранніх ярих зернових культур від бур’янів

Ядро видового складу сегетальної рослинності, яка заселяє посіви  ярих зернових культур, складають переважно однорічні двосім’ядольні бур’яни – редька дика, триреберник не пахучий, лобода біла, щириці, гірчаки, підмаренник чіпкий, гречка березко подібна та злакові – просо куряче, мишії; багаторічні – осет рожевий та березка польова; кореневищні – пирій повзучий.

Строки застосування гербіцидів слід диференціювати залежно від видового складу агрофітоценозу. При забур’яненні посівів ярих зернових культур однорічними двосім’ядольними бур’янами можна застосовувати такі відносно дешеві гербіциди: дікопур МЦПА, в.р. (0,7 – 1,0 л/га), агрітокс, в.р. (1,0 – 1,5 л/га), луварам, в.р.к. (1,2 – 2,0 л/га). Обприскування посівів слід проводити у фазі кущення рослин до виходу в трубку.

За розповсюдження в посівах ярих зернових культур бур’янів, стійких до 2,4 Д, пшеницю і ячмінь обробляють гербіцидами хармоні 75, в.г. (15 – 20 г/га + 200 мл/га ПАР тренд 90), гроділ ультра, в.г. (0,1 – 0,15 кг/га), дікам плюс, в.к. (0,8 л/га), Серто Плюс, в.г. (0,15 – 0,20 л/га + ПАР Цитоветт Про – 0,2 л/га), старане 200, к.е. (0,75 – 1,0 л/га), діален супер 464 SL, в.р.к. (0,5 – 0,8 л/га), лінтур 70WG, в.г. (0,12 – 0,15 кг/га), Діанат, в.р.к. (0,15 – 0,3 л/га, гранстар 75, в.г. (20 – 25 г/га) та іншими рекомендованими препаратами. За розповсюдження таких злісних бур’янів як багаторічні коренепаросткові (осоти, різні види берізок) можна застосувати лонтрел 300, в.р. (0,16 – 0,66 л/га) або лонтрім, в.к. (1,5 – 2,0 л/га). Вибір і доза гербіциду залежить від фази розвитку культури і основних видів бур’янів, ґрунтової відміни, погодних умов, фінансових можливостей господарств тощо.

 

 

Захист посівів ярих зернових культур від

хвороб і шкідників

Якісне протруювання насіння є основним, а для ряду хвороб – єдиним профілактичним заходом контролю за фітосанітарним станом посівів. Доведено, що втрати врожаю від хвороб внаслідок використання для сівби непротруєного насіння за вартістю в десятки разів перевищують кошти, заощаджені таким чином у передпосівний період. Ніякий інший захід хімічного захисту не забезпечує такої окупності та екологічної безпеки, як протруювання. За даними наукових досліджень, у разі сівби непротруєним насінням недобір урожаю зерна пшениці озимої становить 0,5 – 0,7, ячменю ярого 0,4 – 1,0 і кукурудзи – 0,6 – 1,2 т/га.

В останні роки зросла ураженість рослин сажковими хворобами, що викликано використанням для сівби насіння сортів іноземної селекції, які завезені в обхід екологічного сортовипробування, а також кореневими гнилями, через порушення науково-обґрунтованих сівозмін

Набули також поширення такі хвороби, як темно-бура та сітчаста плямистість (гельмінтоспоріоз), альтернаріоз, пліснявіння насіння, кам’яна сажка ячменю, летюча сажка кукурудзи та інші.

З метою обмеження шкодочинності хвороб насіння протруюють одним із рекомендованих препаратів, занесених до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на 2017 рік. Цим заходом досягається знезараження насіння від збудників зовнішньої інфекції (твердої, стеблової та карликової сажок, ріжків, пліснявіння) та внутрішньої (летючої сажки, фузаріозів), захист проростаючого насіння та проростків від ураження в ґрунті збудниками стеблової та карликової сажок, кореневих гнилей, септоріозу, підвищення польової схожості рослин. Крім того, протруйники з широким спектром дії забезпечують протягом певного часу захист сходів від таких небезпечних хвороб як борошниста роса, іржа, септоріоз та інших плямистостей.

При виборі протруйника необхідно керуватися спектром його фунгіцидної дії та результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять лабораторії діагностики і прогнозів. Експертиза насіння дає точний діагноз і можливість правильного вибору протруйника, що дає можливість забезпечити економію до 30 – 40% дорогих препаратів.

Як показує практика, незараженого насіння немає. Всі протруйники, які є в «Переліку пестицидів…», мають високу ефективність проти зовнішньої сажкової інфекції (тверда сажка пшениці, кам’яна сажка ячменю, стеблова сажка жита, сажка проса, покрита і летюча сажки вівса). Але проти внутрішньої інфекції летючої сажки пшениці і ячменю, за даними науковців, такі препарати як фундазол, дерозал, колфуго супер мають недостатню ефективність. Якщо ж за даними фітоекспертизи насіння збудник летючої сажки відсутній, ці препарати можна з успіхом використовувати проти кореневих гнилей, пліснявіння, твердих сажок та ін. 

Для оброблення насіння пшениці ярої та ячменю проти летючих сажок краще використати Раксил Ультра, т.к.с. (0,2 л/т); Іншур Перформ (0,4 – 0,6 л/т), віал тт, в.с.к. (0,3 – 0,4 л/т), кінто дуо, к.с. (2,0 – 2,5л/т), вінцит 250, к.с. (2,0 л/т). На вівсі 100% ефективність проти покритої та летючої сажки забезпечують протруйники дивіденд стар, раксил ультра.

Слід пам’ятати, що за тривалого використання одних і тих протруйників патогени набувають резистентності до них. Тому їх необхідно чергувати.

Слід врахувати, що деякі протруйники (раксил ультра, вінцит 050, сумі-8 фло) володіють ретардантними властивостями, тому ними треба обробляти лише високоякісне зерно і заробляти насіння на глибину не більше за 2 – 3 см. Потрібно дотримуватись рекомендованих норм витрати протруйників. За їхнього зменшення не досягається бажаного ефекту, а завищення призводить до зниження схожості насіння внаслідок утворення аномальних проростків, нездатних до подальшого розвитку, які з часом гинуть. Особливо небезпечне підвищення норм витрати препаратів для травмованого насіння.

Протруювати насіння можна як завчасно (за 2 – 3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. У разі вимушеної сівби після колосових попередників для захисту посівів від хлібного туруна, підгризаючих совок та інших ґрунтових шкідників за чисельності, що перевищує ЕПШ, передпосівне оброблення насіння слід провести гаучо, з.п (0,25 – 0,5 кг/т), рубіж, к.е. (2,0 л/ т).

Для підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих факторів одночасно з протруюванням насіння обробляють мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту) і біостимуляторами росту рослин (емістим с, в.р., 10 см3 в 10 л води на 1 т насіння, агростимулін, в.с.р., 5 – 10 мл/т, вермістим, р., 8 – 10 л/т і ін.).

Ні в якому разі не можна допускати заміну протруйника біостимуляторами, азотфіксаторами та іншими, які не мають зареєстрованої фунгіцидної дії. За певних умов альтернативою хімічному протруюванню можуть бути зареєстровані біологічні фунгіциди. Зокрема, якщо фітоекспертиза насіння не виявила наявності спор сажкових грибів і кількість зерен, уражених грибами із родів Bipolaris та Fusarium,  не перевищує 2–4%, а пліснявими грибами – менше 20%, для оброблення насіння можна використовувати біологічні препарати і біологічно активні речовини.

З біологічних фунгіцидів можна використовувати бактофіт, мікосан, гаупсин, планриз бт, триходермін бт, агат 25-К, фунгістоп, фітоцид і ін.

Передпосівна обробка насіння гороху проти основних збудників хвороб проводиться Вітаваксом 200 ФФ, в.с.к., 2,5 л/т, Максимом 025 FS, Максимом XL 035 FS.т.к.с., Вінцитом 050 CS, к.с, 2 л/т, з додаванням плівкоутворювачів. В день сівби проводять обробку  насіння Ризоторфіном, 0,8 кг/т з додаванням мікроелементів (бор, цинк, молібден).

Насіння сої за наявності насіннєвої інфекції протруюють препаратами Максим XL 035 FS,т.к.с, 1 л/т, Ламардором 400 FS, т.к.с., 0,2 л/т, Віал Траст в.с.к. 0,4-0,5 л/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння бактеріальними препаратами в поєднанні із мікродобривами згідно рекомендацій.

Результати осінніх обстежень виявили, що заселеність площ шкідниками залишається на рівні минулого року. В ряді районів регіону відмічались вогнища з чисельністю  фітофага  6 –10 екз./м2 Заселеність полів личинками травневих жуків, навпаки, дещо зросла і складала 35% з середньою чисельністю 0,9 екз./м2, що більше від рівня попереднього року.

За прогрівання ґрунту до 120 С личинки чорнишів і коваликів, а також хрущів, активізують своє переміщення у верхні його шари. Не дивлячись на істотне зменшення чисельності, за умов достатнього зволоження дротяники повсюди завдаватимуть рослинам соняшнику, кукурудзи, буряків, овочевих культур помірної, в осередках – значної шкоди. Несправжні дротяники масово розвиватимуться і шкодитимуть за тривалої посухи.

Для боротьби з дротяниками, личинками травневого хруща ефективним є, особливо при вирощуванні просапних культур, внесення в грунт гранульованого регенту у нормі 6 – 10 кг/га.

У фазі сходи – 3-й листок (І – ІІ етапи органогенезу) необхідно провести захист посівів від шкідників за їх чисельності, що перевищує ЕПШ: п’явиць – 10 – 30 жуків на м2, смугастих хлібних блішок – 30 – 50 екз. на м2, шведських мух 40 – 50 екз. на 100 помахів сачком. Проводять крайове або суцільне обприскування посівів одним з рекомендованих інсектицидів: бі-58 новий, к.е. (1,5 л/га); антіжук профіт, з.п. (0,045 – 0,05 кг/га), децис ф – люкс, к.е. (0,2 – 0,25 л/га); карате зеон 050 ЕС, к.е. (0,15 – 0,20 л/га); святогор, к.е. (1,0 – 1,5 л/га); фастак, к.е. (0,1 – 0,15 л/га); ф’юрі, в.е. (0,07 л/га) та ін.

  

Забезпечення безпечних умов праці під час проведення весняно-польових робіт в 2018 році

Керівникам, спеціалістам та працівники служб з охорони праці агроформувань області напередодні  весняно-польових робіт необхідно посилити профілактичну роботу по запобіганню виробничому травматизму в поточному році. Виходячи з аналізу причин і обставин травматизму та джерел травмування в попередніх роках та враховуючи рекомендації комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві дієвими заходами профілактики в першу чергу можуть стати:

-  організація інструктування, навчання з охорони праці та профвідбору;

-  забезпечення безпеки виробничого обладнання та мобільних засобів;

-  забезпечення належного контролю та нагляду за охороною праці;

-  зміцнення трудової та виробничої дисципліни.

З метою запобігання або зменшення травматизму на підприємстві необхідно відстежити місця потенційних небезпек та прогнозування можливих наслідків.

У зв’язку з початком сезону польових робіт (весняно-польові роботи) та з метою створення здорових і безпечних умов праці на виробництві, попередження випадків травматизму, аварій і пожеж необхідно провести наради з керівниками та інженерами охорони праці агроформувань і зосередити їх увагу на таких обов’язкових питаннях:

На виконання вимог Закону України «Про охорону праці» необхідно провести інструктажі зі всіма працівниками, які будуть задіяні під час весняних польових робіт та прийняти всі організаційні міри по створенню безпечних умов праці трактористам – машиністам і водіям транспортних засобів за рахунок:

§                     Відновлення електростартерного запуску двигуна трактора.

§                     Демонтажу пристрою ручного запуску двигуна трактора за межами  кабіни.

§             Організації проведення перевірок технічного стану сільськогосподарської техніки перед початком роботи.

§                     Проведення передрейсових медоглядів.

§                     Організації режиму роботи та відпочинку.

§                     Підвищення рівня трудової та виробничої дисципліни.

Працівникам сільськогосподарських підприємств необхідно наголосити на тому, що:

 очищати робочі органи плугів, культиваторів, лущильників, борін лише спеціальними чистиками;

 – заборонено стояти на причіпному пристрої або рамі плуга, культиватора, лущильника і очищати на ходу робочі органи від ґрунту чи пожнивних решток;

 плуги, культиватори і дискові борони необхідно очищати лише при повністю зупиненому агрегаті;

 заборонено очищати ґрунтообробні машини з активними робочими органами при включеному валі відбору потужності;

 мінеральні добрива, що вносяться в грунт, повинні бути підготовлені: не мати грудок, що залежалися, сторонніх предметів;

 забороняється розкидання добрив вручну з транспортних засобів, що рухаються.

Трактори і самохідні машини, які задіяні на транспортуванні і внесенні мінеральних добрив у грунт повинні мати справні кабіни, які відповідають вимогам нормативних документів. Кузов транспортного засобу для перевезення твердих мінеральних добрив повинен бути чистим і без щілин. Машина, що застосовується для роботи з пестицидами всі з'єднання магістралі переміщення (фланці, пробки, штуцери, ніпелі, люки тощо) повинні мати ущільнюючи прокладки). При одночасному внесенні добрив кількома агрегатами відстань між ними має бути не менше 50 м.


 

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначено інше